Організації роботодавців та їх об'єднання створюються та діють відповідно до Закону України «Про організації роботодавців» та Конвенції Міжнародної організації праці «Про свободу асоціації та захист права на організацію» N 87 від 17 червня 1948 року.
1. Створення організації роботодавців.
Організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим (далі - республіканських), міжнародних.
Статус місцевих мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці і які на момент державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців цієї адміністративно-територіальної одиниці або двох і більше роботодавців певної галузі в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.
Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя і які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості районів і міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі або двох і більше роботодавців певної галузі з тих районів і міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі, де сконцентровані підприємства цієї галузі.
Статус республіканських мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або двох і більше роботодавців певної галузі з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де сконцентровані підприємства цієї галузі.
Статус міжнародних мають організації та об'єднання організацій роботодавців, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.
Засновниками організацій роботодавців є роботодавці.
Членами організацій роботодавців можуть бути роботодавці. Роботодавець може бути одночасно членом декількох організацій роботодавців
Засновниками організації роботодавців можуть бути:
- не менш як десять роботодавців(з ознакою територіальної);
- або два і більше роботодавці певної галузі (з ознакою галузевої).
Рішення про створення організації роботодавців приймається установчим з'їздом (конференцією) роботодавців, що оформляється протоколом установчого з'їзду (конференції), який підписують голова та секретар з'їзду (конференції) (додаток № 2).
Невід'ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчому з'їзді (конференції) (додаток № 3).
У реєстрі обов'язково зазначаються:
щодо фізичних осіб - роботодавців: прізвище, ім'я та по батькові особи, дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства - дані національного паспорта або документа, що його замінює), адреса та відомості, які підтверджують статус роботодавця та факт використання найманої праці. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
щодо уповноважених органів - роботодавців: повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, відомості, що підтверджують статус роботодавця та факт використання найманої праці, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства - дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції).
Установчий з'їзд (конференція) затверджує статут організації роботодавців, обирає її органи управління, уповноважує осіб на проведення державної реєстрації, вирішує інші питання, пов'язані із створенням організації роботодавців.
Організації роботодавців та їх об'єднання створюються та діють відповідно до Закону України «Про організації роботодавців» та Конвенції Міжнародної організації праці «Про свободу асоціації та захист права на організацію» N 87 від 17 червня 1948 року.
1. Створення об'єднання організацій роботодавців
Об'єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських.
Статус місцевих мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше організації роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці або дві і більше організації роботодавців певної галузі відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше обласні організації роботодавців відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі або дві і більше обласні організації роботодавців певної галузі відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі.
Статус республіканських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше республіканські організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або дві і більше республіканські організації роботодавців певної галузі більшості з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де сконцентровані підприємства цієї галузі.
Статус всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців мають об'єднання, які на час державної реєстрації об'єднують обласні організації роботодавців більшості областей України та Автономної Республіки Крим, обласні організації роботодавців певної галузі тих областей, де сконцентровані підприємства цієї галузі.
Засновниками об'єднання організацій роботодавців є організації роботодавців.
Членами об'єднань організацій роботодавців можуть бути організації роботодавців, зареєстровані відповідно до Закону України «Про організації роботодавців».
Рішення про заснування об'єднання організацій роботодавців приймається установчим з'їздом (конференцією) роботодавців - уповноважених представників організацій роботодавців, що оформляється протоколом установчого з'їзду (конференції) (додаток № 4), який підписують голова та секретар з'їзду (конференції).
Невід'ємною частиною протоколу є реєстр організацій роботодавців, які брали участь в установчому з'їзді (конференції) (додаток № 5), в якому зазначаються дані щодо організації роботодавців: повне найменування, місцезнаходження керівних органів, дата та орган, що здійснював державну реєстрацію організацій роботодавців; прізвище, ім'я та по батькові особи, яка представляє організацію роботодавців, дані її паспорта (національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції) .
Установчий з'їзд (конференція) затверджує статут об'єднання організацій роботодавців, обирає його керівні органи, уповноважує осіб на проведення державної реєстрації, вирішує інші питання, пов'язані із створенням об'єднання.
Рекомендації
щодо порядку реєстрації організацій роботодавців та їх об'єднань .
Згідно чинного законодавства України організації роботодавців та їх об'єднання підлягають обов'язковій реєстрації та легалізуються наступним чином:
1. Згідно зі статтею 15 Закону України "Про об'єднання громадян" та пункту 3 "Положення про прядок легалізації об'єднань громадян", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 140, до реєструючого органу подається заява встановленого зразка (додаток 1), підписана не менш як трьома засновниками об'єднання громадян або їх уповноваженими представниками. Їхні підписи повинні бути засвідчені в установленому порядку.
До заяви додаються:
1.1 Статут (положення) в двох примірниках. Статут повинен містити:
- назву об'єднання громадян (повну, а також скорочену відповідно до частини третьої статті 12 цього Закону), його статус та юридичну адресу;
- мету та завдання об'єднання громадян;
- умови і порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього;
- права і обов'язки членів (учасників) об'єднання;
- порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їх повноваження;
- джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;
- порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об'єднання;
- порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією.
У статутному документі можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднання громадян, зокрема, слід враховувати вимоги:
- статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою об'єднання громадян набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом;
- частини шостої статті 15 Закону України "Про об'єднання громадян" та частини третьої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якими встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру;
1.2 Протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, які прийняли статут із зазначенням рішення про заснування громадської організації та затвердження статуту (положення), рішення про вибори керівних та контролюючих органів;
1.3 Відомості про склад керівництва центральних статутних органів (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), місця роботи);
1.4 Документ про сплату реєстраційного збору.
1.5 Відомості про засновників об'єднання громадян або спілок об'єднань громадян (для громадян - із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання; для спілок об'єднань громадян - назви об'єднання, місцезнаходження вищих статутних органів, а також доданням копії документа про легалізацію);
1.6 Документ, який підтверджує місцезнаходження об'єднання громадян (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо).
2. Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (додаток 6);
- примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
- два примірники установчих документів;
- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Якщо документи надсилаються рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений.
Розмір плати (реєстраційний збір): За проведення державної реєстрації справляється реєстраційний збір у такому розмірі:
два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця (34 грн.);
десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації юридичної особи (170 грн.).
За державну реєстрацію змін (доповнень) до уставних документів суб'єктів підприємницької діяльності - 30 відсотків реєстраційного збору.
За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.).
Кошти, одержані як реєстраційний збір зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання фізичної особи-підприємця.
Строки проведення державної реєстрації:
За наявності усіх документів, зазначених у Законі, орган державної реєстрації протягом не більше трьох робочих днів видає свідоцтво про державну реєстрацію, а також оригінал установчих документів з відміткою органу державної реєстрації (для юридичної особи).
Строк державної реєстрації фізичної особи-підприємця не перевищує два робочих дні з дати подачі документів.
3. До місцевого органу Держкомстату надаються: ксерокопії : Статуту, Свідоцтва про реєстрацію в органах Міністерства юстиції України; заповнюється форма облікових даних. При цьому організації сплачують реєстраційний збір і отримують Свідоцтво з № ЄДРПОУ ;
4. До податкової адміністрації надаються: нотаріально завірені копії Статуту, Свідоцтва про реєстрацію в органах Міністерства юстиції України; ксерокопія Свідоцтва місцевого органу Держкомстату; заповнюється форма облікових даних;
5. До відділення банку, при відкритті р/рахунку надаються - нотаріально завірені ксерокопії Статуту та Свідоцтва про реєстрацію в органах Міністерства юстиції України; ксерокопія Свідоцтва місцевого органу Держкомстату; нотаріально завірені бланки зразків підписів керівника і бухгалтера, які перед цим завіряються печаткою і підписом керівника організації. При відкритті р/рахунку банк надає довідку для отримання дозволу на виготовлення печатки, даючи дозвіл користуватися р/рахунком без печатки на протязі до трьох місяців. Відкриття р/рахунку може бути платним і безкоштовним (це вирішує керуючий банком ).
6. Для отримання дозволу на виготовлення печатки в дозвільному відділі відповідної установи МВС необхідно надати : квитанцію про сплату мита; довідку банку; зразки печаток; витяг зі Статуту в частині того що організація має право на виготовлення печаток; ксерокопію Свідоцтва про реєстрацію; документи, згідно зразків що надаються на місці.Завантажити повний пакет документів - metodologia.zip